Rusïi

Rûsi âKödörö-gbêko
*Российская Федерация*
Rûsi âKödörö-gbêko Российская Федерация
	Limondo tî Rusïi Zêzêzê limondo tî Amerîka.
	Limondo tî Rusïi Kono ahon limondo tî Amerîka.
Likodoro	Moscow
Yângâködörö	Rûsi, yângâ tî Rusïi

Rusïi yeke sêse nî ayeke tî Aêropa. Tî lo likodoro Moscow. Wuhngo tî âzo nî ayeke 146 150 789 (2024). Bi tenê na yâ ti akatikati ti kodoro ni so azo ti amara kue ahinga ni, kodoro ni ayeke 17 098 246 km². Rûsya welatê herî mezin ê cîhanê ye.

Mbaï ti kodoro ni

Na siècle 7-9, amara ti Slave ti Est aga asara kodoro na Ukraine, na ambeni na popo ti ala ague na mbage ti ouest ti Russie ti laso. Na Moyen Âge, akodoro ti akodoro use so kue ayeke lani na yâ ti mbeni kodoro, so kota gbata ni ayeke Kiev. Na siècle 12, kodoro ti Kiev ato nda ti kangbi yâ ti lo na aroyaume nde nde.Na siècle 12, Yuri Drohoruky, 6e molenge ti gbia ti Kiev Volodymyr Monomakh, awara lege pëpe ti mû mbata ti gbia, tongaso lo to nda ti mû akodoro so ayeke na mbage ti nord-est.

Tongaso, na popo ti siècle 12, akete mara ti Slave awara tele ti ala na popo-hoto ti Russie ti laso. Kozoni si ala si kâ, amara so ayeke ndulu mingi na azo ti Finlande ti laso ayeke lango na ndo ti gbata ti Moscou, so Dolgoruky aleke ni tongana mbeni kete ndo ti lango. Na ngu 1169, bira alondo na popo ti Royaume ti Vladimir-Suzdal (so laso ayeke Russie) na Kiev, na ye so asala si lo kangbi tele ti lo na kodoro ti Kiev^[1].

Na peko ti Bira ti Batu na ngu 1240, Alexandre Nevsky, mokonzi ti akodoro ti banga, aga molenge ti Batu so lo mû lo ti ga molenge ti lo, na mungo maboko ti Alexandre na bira ni nga na mungo maboko ti lo na Horde asala si molenge ti lo ti koli Daniel so ayeke na ngu 16 aga kozo mokonzi ti Moscou.

Mbeni kota gbata nde ti ngoi ti Moyen Âge na Russie ti laso ayeke Veliky Novgorod, kota gbata ti République ti Novgorod, so ayeke tiri lakue na royaume ti Moscou na Moscou agbu ni gi na ngu 1478.

Akota kodoro so ayeke ga ande Ukraine na Biélorussie akangbi tele ti ala na Russie so ayeke ga ande na siècle 14 na ala ga mbage ti Kota Duché ti Lituanie (juska na siècle 18, akodoro use so ayeke lani dä legeoko, na ayanga ti kodoro ti Ukraine na ti Biélorussie angbâ lakue ti sala 84% ti atënë ti yanga ti kodoro ni).

Na hunzingo ti siècle 15, Horde ti Lor ayeke dä mbeni pëpe, na na place ni, Royaume ti Crimée, Royaume ti Astrakhan na ti Kazan, nga na mbeni kodoro ti Moscou so ayeke nde, so angbâ lakue ti sala bira ti salango ngangu na zo, mingi ni na tele ti Kota Duché ti Lituanie.

Fani mingi, a yeke tiri bira ti wara komandema na ndo ti Smolensk. Azo ti Russie alondo na yâ ti amara ti Slave ti Est na ala leke mbeni kodoro so ayeke na liberté na ngoi ti komandema ti Moscou na siècle 16 ni^[2]^[3]^[4]^[5].

Na siècle 15 na 16, a leke mbeni kota bungbi ti azo ti Ukraine - aCossack ti Zaporizhia, aturugu so ayeke bata kodoro ni na gbe ti azo so ayeke ndulu na ala. Azo ti Russie ti ngoi ti e aga na yâ akodoro ti Ukraine na siècle 17, na ngoi so Ukraine ayeke tiri ti wara liberté na ngu 1648-1654 nga na tele ti azo ti Pologne so aga na gbe ti komandema ti Bohdan Khmelnytsky, a sû maboko na gbe ti mbeni mbele na Russie na ngu 1654.

A yeda pëpe na azo ti Ukraine tongana mbeni mbage ti azo ti kodoro ti ala na a tokua ala lakue ti sala kusala na ngangu na yâ ti kodoro ti Russie, so ague nde na mbele ti ngu 1654. (Azo ti Ukraine 10 000 akui ndali ti so ala yeke na saleté pëpe na ngoi so a leke Canal ti Ladoga). Ye so aga na mbeni bira so Ivan Mazepa ayeke na li ni na ngu 1708, so afâ songo ti lo na Russie na lo ye ti ga na gbe ti batango ti Suède^[6].

Na ngu 1773-1775, a sala mbeni kota bira ti kodoro ti ke ngbâa na yâ ti kodoro-togbia ni, so Omelyan Pugachev, mbeni zo ti Cossack, ayeke mokonzi ni. Na ngu 1775, Russie afuti aCossack ti Ukraine na aturugu ti ala ti Sich, na ye so asala si azo ti Ukraine mingi aga angbâa nga na poroso ti salango si azo aga azo ti Russie – so Russie afuti yanga ti kodoro nga na ngobo ti salango ye ti azo ti Ukraine na lege ti ndia. Akota tapande ti mara ti andia tongaso ayeke Ndia ti Ems (Эмский указ) nga na ndia ti ministre Pyotr Valuev (Валуевский циркуляр), so akanga lege na azo ti Ukraine ti sala kusala na yanga ti kodoro ti ala.^[7]^[8].

1914 Togbia Nicolas II akanga lege na matanga ti ngu 100 ti dungo kota wasungo mbeti ti Ukraine Taras Shevchenko na yâ ti Kodoro-togbia ti Russie^[9].

Na tongo nda ti ngu 1917, Kota bira ti février so Alexander Kerensky ayeke na li ni azia na sese komandema ti gbia na asala si Russie aga mbeni kodoro so république, na a mû lege na azo mingi so a sala ngangu na ala kozoni ti tiri ti wara liberté ti ala.

Na peko ti so lo ga na ngangu na hunzingo ti ngu 1917. Lénin afa so bira ti kodoro ni ayeke si na yâ ti kodoro ti Russie, so aga mbage ti kota bira ti ngu 1917–1921. na popo ti azo ti Ukraine République na Russie Soviétique, so asala si a kangbi yâ ti Ukraine na popo ti Pologne na Russie (ngbele ye na ngu 1922, Union Soviétique)^[10] ^[11]

Na ngu 1932-1933, gouvernement ti Union soviétique na gbe ti fango lege ti Joseph Stalin asala Holodomor (nzara so aga na lege ti aye so azo asara), so azo mingi ahinga ni na ndo sese kue tongana futingo azo ti Ukraine, na afuti azo kutu 10, so mingi ti ala ayeke azo ti mara ti Ukraine, na yâ République Soviétique ti Ukraine nga na Russieu^[12].

Na ngu 1937, NKVD (so na pekoni a kiri a iri ni Ministère des affaires internes de l’Union soviétique) apika mingi ti azo ti ndara, azo ti ngobo ti salango ye nga na awandara ti Ukraine na épée na a lu kuâ ti ala na hondengo ni na yâ ti ngonda ti Bykivnyanskyi ndulu na Kiev^[13]

Na yâ ti angu 1960–1980, akota zo ti Union soviétique azia ambeni ye na ndo ti azo so ayeke ke gouvernement, ala kanga ala nga ala zia ala na yâ ti ahôpital ti azo so ayeke na kobela ti li, na zo so azo ahinga lo mingi ayeke Vasyl Stus. Na ngu 1985-1991, Union soviétique so ayeke na ngangu mingi atï ndali ti so a sara ambeni ye na lege ti démocratie^[14]^[15].

Na peko ti so Vladimir Poutine aga na ngangu ti komande teti ota ngoi ni na ngu 2012, Russie akomanse ti kanga lege na liberté ti sarango tënë. Na ndo ni, Poutine ato nda ti bungbi azo ndulu na yanga ti kodoro ti Ukraine na lo to nda ti sala nga mbeni kota kapa ti fango tënë na ndo kodoro ni. Ti bata ngangu ti komande, Viktor Yanukovich, so ayeke lani Président ti Ukraine na ngoi ni kâ, ahunda na Poutine ti tokua aturugu na Ukraine na ngu 2013, na ye so asara si azo asara bira na Euromaidan wala Révolution de la Dignité^[16] ^[17] ^[18] ^[19].

Na lango 20 ti février ngu 2014, na ngoi so Yanukovych ayeke na Kiev, Russie akomanse ti mû kodoro ti Crimée so ayeke na mbage ti sud ti Ukraine na pekoni lo mû ndo ti lango na Yanukovych, so akpe kodoro ni. Na lango 12 ti avril ngu 2014, Russie ato nda ti tiri bira na mbage ti est ti Ukraine na ngoi so aturugu so Igor Girkin, mbeni kota zo ti ndokua ti batango azo ti Russie, akomanse ti bi abombe na ndo ti gbata ti Sloviansk. Na ndade ni, lango 13 ti avril ngu 2014, Ukraine ato nda ti tiri bira na aterroriste. Na lango 13 ti avril, Ukraine ato nda ti mbeni bira ti tiri na aterroriste (ATO) ti kiri tënë na bira so Russie aga na ni^[20] ^[21]^[22]^[23].

Juska na ngu 2022, Russie, na lege ti “République ti azo ti Donetsk”, so kozo mokonzi ti lo ayeke Alexander Borodai, mbeni zo ti poroso ti Moscou, asala mbeni bira na hondengo ni, na lege ti fä, na Ukraine. Na ngu 2022, a sara gbâ ti adémonstration ti ke bira na yâ ti kodoro ti Russie kue, na aturugu ti batango kodoro akanga lege na ni.Na Ukraine, Russie ayeke sala akota sioni ye ti bira, so na popo ni a yeke wara futingo ti ada, futingo agbata tongana Mariupol kue, salango pasi na azo so ayeke aturugu pëpe teti so ala mû mbage ti Ukraine, nga na gbungo amolenge na ngangu.

Na yâ ti akodoro so a mû ni, azo ti Russie akomanse ti futi gbâ ti abuku ti yanga ti Ukrainien so alondo na yâ ti ada ti mandango mbeti, amusée nga na abibliothèque so alingbi pëpe na andia ti propagande ti Russie, nga ala leke nga ambeni ndo ti “filtration” so a leke ni nzoni na ndo so a yeke kanga azo ti Ukraine, même amaseka, na a yeke sara pasi na ala ndali ti so ala sara pasi na azo^[24].^[25].

Ye ti ngangu mingi so a sara na Ukraine ayeke ti tene aturugu ti Russie afâ azo mingi na gbata ti Bucha, na kodoro ti Kiev, na nze ti mars ngu 2022 - a sara pasi na ala na lege ti courant, a fâ yâ ti ambage ti tere même ti akete molenge, a fâ ababâ na amama na gbele amolenge ti ala^[26] ^[27] ^[28].

Monographe “Nyen la a lingbi Russie asara na Ukraine?” (Что Россия должна сделать с Украиной?), so wandara ti Russie nga na wandara ti poroso Timofey Sergeytsev asû ni, Timothy Snyder airi ni “mbeni buku ti mandango ye ti Russie na ndo ti fango azo”^[29] ^[30].

Asource nga na ambeti

↑ Прибалтийско-финские народы России / Отв. ред. Е.И. Клементьев, Н.В. Шлыгина. — М.,: Наука, 2003. — С. 361. — 671 с.
↑ Тарас А. Е. Войны Московской Руси с Великим княжеством Литовским и Речью Посполитой в XIV—XVII вв. — М.; Минск : АСТ; Харвест, 2006. — 800
↑ Русско-литовские и русско-польские войны // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907
↑ Кром М. М. Стародубская война (1534—1537). Из истории русско-литовских отношений. — М.: Рубежи XXI, 2008.
↑ Записки о Московіи XVI вѣка сэра Джерома Горсея. Переводъ съ англійскаго Н. А. Бѣлозерской. Съ предисловіемъ и примечаніями Н. И. Костомарова.— С.-Петербургъ: Изданіе А. С. Суворина, 1909. — 159 с.
↑ XIVЯК МОСКВА ЗНИЩИЛА ВОЛЮ ДРУКУ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ
↑ Об отмене стеснений малорусского печатного слова
↑ ВАЛУЄВСЬКИЙ ЦИРКУЛЯР
↑ Ювілей Т.Г. Шевченка і студентські заворушення в Києві 100 років тому
↑ Корніеєнко Агніешка Розстріляне відродження / Rozstrzeelane odrodzenie, Краків-Перемишль 2010 (пол.), 272 с.
↑ Від українізації до русифікації. Інформаційний бюлетень ЗП УГВР. — Ч. 2. — Нью-Йорк, 1970.
↑ Репресовані кінематографісти. Актуальна пам'ять: Статті й документи /Кінематографічні студії. Випуск п'ятий. — К.: «Кіно-Театр»; «АРТ КНИГА», 2017. — 176 с.
↑ Історія української літератури XX століття: у 2 кн.: 1910—1930-ті роки: Навч. посібник/ за ред. В. Г. Дончика. — Кн. 1. — К.: Либідь, 1993. — С. 21.
↑ Українська література XX століття: навч.-метод. посіб. для студентів 2-го курсу, які навчаються за спец. 035 — Філологія (заоч. форма) / Нар. укр. акад., каф. українознавства; упоряд. О. В. Слюніна. — Харків: Вид-во НУА, 2018. — 128 с.
↑ Григорцевич С. С. Из истории политической каторги и ссылки на Сахалине. // Труды Центрального государственного архива РСФСР Дальнего Востока. — Томск: Томское книжное издательство, 1960. — Т. 1. — С. 197.
↑ Laruelle M. Accusing Russia of fascism (англ.) // Russia in Global Affairs. — 2020. — Iss. 18, no. 4. — P. 100—123.
↑ Garaev D. The Methodology of the ‘Russian World’and ‘Russian Islam:’New Ideologies of the Post-Socialist Context (англ.) // The Soviet and Post-Soviet Review. — 2021. — Iss. 48, no. 3. — P. 367—390.
↑ Лариса Дмитрівна Якубова. Рашизм: звір з безодні. — Akademperiodyka, 2023. — 315 с.
↑ Tsygankov, Daniel Beruf, Verbannung, Schicksal: Iwan Iljin und Deutschland // Archiv fuer Rechts- und Sozialphilosophie. — Bielefeld, 2001. — Vol. 87. — 1. Quartal. — Heft 1. — S. 44—60.
↑ Террористы привязали мужчину с украинским флагом к столбу в Зугрэсе
↑ Попавший в плен боец АТО рассказал об издевательствах толпы у "столба позора"
↑ НЕZЛАМНІ: Ірина Довгань - історія донеччанки, катованої окупантами за допомогу українським бійцям
↑ Патріотка Ірина Довгань, яку катували терористи, розповіла, чому не вважає себе героїнею
↑ Москалёв Алексей Владимирович
↑ Пошкоджена будівля медзакладу, є загиблі: РФ завдала повторного удару по Києву
↑ 'You can't imagine the conditions' - Accounts emerge of Russian detention camps
↑ Mariupol Women Report Russians Taking Ukrainians To 'Filtration Camps'
↑ Ukrainians who fled to Georgia reveal details of Russia’s ‘filtration camps’
↑ Russia's genocide handbook
↑ Это настоящий концлагерь: 21 фильтрационный лагерь создали оккупанты на Донетчине

[1] Прибалтийско-финские народы России / Отв. ред. Е.И. Клементьев, Н.В. Шлыгина. — М.,: Наука, 2003. — С. 361. — 671 с.

[2] Тарас А. Е. Войны Московской Руси с Великим княжеством Литовским и Речью Посполитой в XIV—XVII вв. — М.; Минск : АСТ; Харвест, 2006. — 800

[3] Русско-литовские и русско-польские войны // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907

[4] Кром М. М. Стародубская война (1534—1537). Из истории русско-литовских отношений. — М.: Рубежи XXI, 2008.

[5] Записки о Московіи XVI вѣка сэра Джерома Горсея. Переводъ съ англійскаго Н. А. Бѣлозерской. Съ предисловіемъ и примечаніями Н. И. Костомарова.— С.-Петербургъ: Изданіе А. С. Суворина, 1909. — 159 с.

[6] XIVЯК МОСКВА ЗНИЩИЛА ВОЛЮ ДРУКУ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ

[7] Об отмене стеснений малорусского печатного слова

[8] ВАЛУЄВСЬКИЙ ЦИРКУЛЯР

[9] Ювілей Т.Г. Шевченка і студентські заворушення в Києві 100 років тому

[10] Корніеєнко Агніешка Розстріляне відродження / Rozstrzeelane odrodzenie, Краків-Перемишль 2010 (пол.), 272 с.

[11] Від українізації до русифікації. Інформаційний бюлетень ЗП УГВР. — Ч. 2. — Нью-Йорк, 1970.

[12] Репресовані кінематографісти. Актуальна пам'ять: Статті й документи /Кінематографічні студії. Випуск п'ятий. — К.: «Кіно-Театр»; «АРТ КНИГА», 2017. — 176 с.

[13] Історія української літератури XX століття: у 2 кн.: 1910—1930-ті роки: Навч. посібник/ за ред. В. Г. Дончика. — Кн. 1. — К.: Либідь, 1993. — С. 21.

[14] Українська література XX століття: навч.-метод. посіб. для студентів 2-го курсу, які навчаються за спец. 035 — Філологія (заоч. форма) / Нар. укр. акад., каф. українознавства; упоряд. О. В. Слюніна. — Харків: Вид-во НУА, 2018. — 128 с.

[15] Григорцевич С. С. Из истории политической каторги и ссылки на Сахалине. // Труды Центрального государственного архива РСФСР Дальнего Востока. — Томск: Томское книжное издательство, 1960. — Т. 1. — С. 197.

[16] Laruelle M. Accusing Russia of fascism (англ.) // Russia in Global Affairs. — 2020. — Iss. 18, no. 4. — P. 100—123.

[17] Garaev D. The Methodology of the ‘Russian World’and ‘Russian Islam:’New Ideologies of the Post-Socialist Context (англ.) // The Soviet and Post-Soviet Review. — 2021. — Iss. 48, no. 3. — P. 367—390.

[18] Лариса Дмитрівна Якубова. Рашизм: звір з безодні. — Akademperiodyka, 2023. — 315 с.

[19] Tsygankov, Daniel Beruf, Verbannung, Schicksal: Iwan Iljin und Deutschland // Archiv fuer Rechts- und Sozialphilosophie. — Bielefeld, 2001. — Vol. 87. — 1. Quartal. — Heft 1. — S. 44—60.

[20] Террористы привязали мужчину с украинским флагом к столбу в Зугрэсе

[21] Попавший в плен боец АТО рассказал об издевательствах толпы у "столба позора"

[22] НЕZЛАМНІ: Ірина Довгань - історія донеччанки, катованої окупантами за допомогу українським бійцям

[23] Патріотка Ірина Довгань, яку катували терористи, розповіла, чому не вважає себе героїнею

[24] Москалёв Алексей Владимирович

[25] Пошкоджена будівля медзакладу, є загиблі: РФ завдала повторного удару по Києву

[26] 'You can't imagine the conditions' - Accounts emerge of Russian detention camps

[27] Mariupol Women Report Russians Taking Ukrainians To 'Filtration Camps'

[28] Ukrainians who fled to Georgia reveal details of Russia’s ‘filtration camps’

[29] Russia's genocide handbook

[30] Это настоящий концлагерь: 21 фильтрационный лагерь создали оккупанты на Донетчине

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]

[24]

[25]

[26]

[27]

[28]

[29]

[30]